Братська селищна рада
Братський район, Миколаївська область

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

 

Держпродспоживслужба в Миколаївській області

  управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області

 

Пріоритетні заходи щодо протидії негативного впливу пестицидів на бджіл

Широке використання хімічних засобів  захисту рослин  для боротьби з шкідниками , хворобами та бур’янами, особливо без суворого дотримання інструкцій по їх застосуванню, часто призводить до массового отруєння бджіл. Тому охорона бджіл від отруєння отрутохімікатами повинна стати однією з найголовніших проблем. Трудність вирішення цієї проблеми полягає в тому, що щорічно промисловість випускає все нові хімічні препарати, а токсичність їх для бджіл далеко не однакова. Важливо знати, через який відрізок часу оброблене пестицидами поле стає безпечним для бджіл. Терміни знешкодження поля залежать від складу рослинності, погодних умов, швидкості розкладання препаратів під дією світла, вологи, повітря і тепла.

           Для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на людину і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись ряд правил:

 

  1. Застосування пестицидів,  норми, кратність обробок повинні відповідати “Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні”, доповненням до “Переліку” та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та Мінекобезпеки.
  2. Завчасно, але не менше чим за три доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація сільськогосподарських підприємств згідно з ст. 37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ про місце, строки, назва препарату та методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж поля, що обробляється, повинні бути встановлені попереджувальні знаки..

     При цьому необхідно вказати:
1) точну дату обробки;
2) територію і культури;
3) назву препарату;
4) форму і методи застосування;
5) ступінь токсичності і строки ізоляції бджіл.
                 
Оскільки, господарства сповіщають населення про місце і час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасіки повинні зареєструватись в селещній, сільській раді та ОТГ  на території якої вони знаходяться.

  1. Роботи з пестицидами, слід проводити у ранкові (до 10) та вечірні (18-22) години. Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика. При мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб в залежності від внесеного препарату.

    В 95 % випадків отруєнь бджіл хімічний токсикоз викликають саме інсектициди, в 4 % випадків – гербіциди і 1 % припадає на інші препарати. Всі інсектициди, які використовуються аграріями і можуть викликати загибель бджіл відносяться до однієї з трьох груп: фосфорорганічні пестициди (ФОС), синтетичні піретроїди і неонікотиноїди, або є комбінацією діючих речовин різних груп; наприклад циперметрин + хлорпірифос, лямбда – цигалотрин + імідаклопрід, тощо. Один із представників групи, а саме хлорпірифос проявляє досить тривалу дію, тому нетоксичний рівень для бджіл настає не менше як через п’ять днів після обробки. Піретроїди мають виражені відлякуючі властивості, тому бджоли уникають оброблені ділянки. Найбільш токсична дія піретроїдів на медоносних бджіл проявляється за температури + 25 °С, а на більшість шкідників за + 20 °С, і якщо проводити обробку рослин за температури +10°С – + 15 °С ризик для бджіл значно зменшується. Препарати на основі циперметрину проявляють свою токсичну дію на бджіл тільки в момент обробки полів. Наприклад, альфа – циперметрин через добу після застосування   – не токсичний. Препарати на основі імідаклопріду негативно впливають на бджіл, які безпосередньо контактують з обробленими рослинами, але при використанні препарату у вечірній час, його негативна дія значно скорочується.
Після отруєння інсектицидами, хвороба у бджіл протікає в залежності від характеру дії отрути, її концентрації і від виду зібраного бджолами корму (пилок, або нектар). Якщо швидкодіючі інсектициди надходять в організм бджоли з нектаром, то загибель бджіл настає швидко. У таких випадках бджоли навіть не встигають повернутися в вулик і гинуть в місцях збору нектару, або на шляху до пасіки. Хвороба протікає короткочасно і не завдає великої шкоди бджолам пасіки. Якщо ж бджоли збирали нектар, в якому міститься повільно діючий інсектицид, або коли бджоли, які збирають пилок, встигають його принести в вулик і сигналізувати іншим бджолам про місце його збору, то у вулику настає масове вимирання дорослих бджіл різного віку внаслідок масового вильоту бджіл пасіки в отруєну зону і принесення в вулики великої кількості отруєного корму.

 Симптоми хвороби:  ознаки хімічного токсикозу практично відразу ж після того, як в зоні льоту бджіл проводилася хімічна боротьба сільгоспвиробників з шкідливими комахами. Бджоляр починає знаходити загинувших бджіл, як на території пасіки, так і близько льотків і в вуликах. Хворі бджоли починають обсипатися з стільників, повзають як всередині вулика, так і поза ним.

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносіями потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння (в ранні та вечірні години). В боротьбі проти шкідників зростається великий  асортимент інсектицидів. Щоб запобігти проблемі отруєння бджіл, необхідно використовувати малотоксичні для них інсектициди та правильно вибирати час і період обробки поля. Правильно вибраний період обробки – це найважливіша умова, оскільки бджоли збирають нектар сезонно (з кінця квітня до середини жовтня). При тому літають вони тільки вдень при теплій сонячній погоді коли температура повітря не нижче +10 °С. Тому для обробки посівів краще вибирати вечірній час, що дозволить запобігти контакту бджіл зі шкідливими препаратами.
Всі пестициди, які використовуються в сільському господарстві по відношенню до бджіл поділяють на чотири класи небезпеки:
    1 клас – високонебезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл — 4–5 км; обмеження льоту бджіл — 4–6 діб);
    2 клас – середньонебезпечні (обмеження льоту бджіл 2–3 доби);
    3 клас – мало небезпечні (прикордонно-захисна зона для бджіл —2–3 км, обмеження льоту бджіл 1-2 доби);
    4 клас – практично безпечні для бджіл (прикордонно- захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту - 6-12 годин.
Серед дозволених «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» безпечними для бджіл є інсектициди: «Біскайя», «Каліпсо» та «Моспілан».
         
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з Законами України (ст. 21 Закону України “Про захист рослин”).

         Вкрай важливо при роботі з засобами захисту рослин дотримуватись техніки безпеки залучати до роботи спеціалістів які пройшли медичний огляд і мають допуски ( посвідчення) від Держпродспоживслужби на право роботи з пестицидами і агрохімікатами. Відповідно до ст. 11 Закону України Про пестициди і агрохімікати , особи діяльність яких пов’язана   з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, повинні мати допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами. Порядок одержання допусків (посвідчень) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 року № 746. Відповідно до цього порядку,  підставою для видачі допуску є посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного виконання роботи з пестицидами та агрохімікатами та медична книжка з висновками  медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров’я.  для проходження навчання працівників, робота яких пов’язана з організацією та безпосереднім проведенням робіт по транспортуванню, зберіганню, застосуванню, торгівлею пестицидами та агрохімікатами, особам та суб’єктам господарювання необхідно  звертатися до районних та міських підрозділів Держфітоінспекції та мати такі документи:   копія медичної книжки , лист звернення на ім’я начальника Держфітоінспекції.

 

 

Головний спеціаліст

відділу карантину рослин                                                                    Скрипник  О. С.

 

 



« повернутися до списку новин